Розпал літа – саме час заготовляти лікарські трави, які використовуються для покращення здоров’я чи для профілактики.
Лікарські рослини використовують як чаї та у косметиці. Зеленою аптекою користувалися ще наші бабусі, лікували недуги. Пропонуємо дізнатися, які рослини можна збирати у липні-серпні.
Спориш (гусячий спориш, пташина гречка). Цю траву знають усі, але мало хто здогадується про її лікарські властивості. У народній медицині спориш застосовують від малярії, ревматизму, як кровоспинний і сечогінний засіб, при хворобах кишково-шлункового тракту, при лікуванні коклюшу, бронхіальної астми, кашлю, при порушенні обміну речовин. Терту свіжу траву (або кашку із сушеної трави) прикладають до ран, відваром миють голову для прискорення росту волосся, прикладають до вдарених місць і пухлин. У гомеопатії використовують есенцію із свіжої трави.
Цикорій. Ця придорожня трава має протимікробну і протизапальну дії. Застосовують при шкірних захворюваннях. Якщо приготувати звичайний чорний чай і додати дрібку сушеного цикорію – такий напій заспокійливо діє на нервову систему. До речі, корінь цикорію використовують як замінник кави.
Деревій (тисячилисник). Має терпку, сечогінну, потогінну дії і сприяє правильному обміну речовин. Покращує кровообіг і має кровоочисну дію. Цю рослину здавна використовували як лікувальний засіб у народній медицині. У квітах деревію міститься багато ефірної олії. Травою й квітками деревію успішно лікують гастрит, виразкову хворобу шлунка й дванадцятипалої кишки, ентероколіт, виразковий неспецифічний коліт, тамують спазматичний біль у шлунку та кишках, їх застосовують для зниження апетиту. Препарати деревію нормалізують і активізують обмін речовин, тому їх додають до лікарських зборів від гіпертонічної хвороби, атеросклерозу та ожиріння. У народній медицині деревій найбільше відомий як кровоспинний засіб, ним рекомендують лікувати хвороби нирок, печінки, подагру, ревматизм, туберкульоз лімфатичних залоз та вживати його як протиглисний засіб, при болісних менструаціях, анемії та туберкульозі легень. Настої та відвари деревію призначають при поганому апетиті, недостатньому засвоєнні білкових продуктів, метеоризмі. Зрізають квіти, сушать у сухому місці, що добре провітрюється.Не варто використовувати лікарські трави без консультації із лікарем, адже може бути алергічна реакція. Тому якщо захоплюєтеся народною медициною, порадьтеся із медикаи щодо використання зібраного лікарського врожаю.
До теми: проходимо загальний медогляд – що, де, коли.
Звіробій (називається так, бо отруйний для тварин). У давнину цю рослину вважали чудодійною. Звіробій збирають, коли він повністю розцвіте. Зрізають його біля землі, зв’язують у пучки і висушують на повітрі в затіненому місці. У народній медицині звіробій застосовують для обробки ран та лікування болю, при лікуванні хвороб легенів, шлунка, кишечнику і жовчного міхура, при проносах і нервових розладах.
Пижмо. Лікувальною дією володіють суцвіття цієї рослини. Кошики зрізаються або ж зриваються із частиною щитковидному суцвіття із квітконосом до 40 мм. У нетрадиційній медицині пижмо використовується як ефективний засіб від глистів, використовують і при головних болях, для лікування лихоманки, нервових розладів. Її не рекомендують приймати вагітним жінкам.Але не можна заготовляти ті суцвіття, які уже побуріли. Не варто проводити збір пижма в місцях залізничних шляхів, уздовж трас й інших забруднених ділянок. Сушиться вона на горищі під навісами або ж у штучних (теплових і повітряних) сушарках. У період сушіння пижмо кілька разів перевертають. Зберігати не більше 3 років.
Ромашка. Ця лікарська рослина відома з давнини. Для виготовлення лікарських форм використовують висушені квіткові кошики, які збирають на початку цвітіння. Настій суцвіть ромашки на олії використовують для натирання при ревматизмі та подагрі. А ще вона збуджує апетит, знімає спазми мускулатури шлунково-кишкового тракту, має заспокійливі властивості. Ромашкова олія – 4 ст. ложки суцвіть ромашки та 100 мл оливкової очищеної олії нагрівають до кипіння і настоюють 10 днів, опісля проціджують. Застосовують при опіках, дерматитах. Ромашкову мазь (дрібно помелене суцвіття розтирають із білим вазеліном або свинячим жиром – 1:5) використовують для попередження утворення пухирців при опіках. Препарат можна зберігати не більше 2 місяців у темному прохолодному місці. Свіжий вигляд шкірі обличчя надасть відвар із квітів. Ним можна також полоскати голову, щоб повернути волоссю блиск.
Подорожник. Насіння і листя рослини – древній лікарський засіб. Препарати із подорожника мають тонізуючу дію, збуджують апетит, сприяють підвищенню гемоглобіну в крові. Екстракт рослини має протисклеротичну дію, зменшує вміст холестерину в крові. Листя використовують як кровоспинний і ранозагоювальний засіб, при ударах, порізах, наривах, носових кровотечах. Кашку зі свіжого листя або зварену кашку із розім’ятого сухого листя застосовують для лікування ран, фурункульозі, набряках, викликаних укусами ос, бджіл, павуків. Сік подорожника – чудовий косметичний засіб, входить до складу деяких лосьйонів. Консервований у спирті сік подорожника використовують як відхаркувальний засіб. Заготівля: зрізають листя (але невелике), сушать у прохолодному сухому місці.
М’ята. Рослина має знеболювальні й антисептичні властивості. Настій листя використовують як заспокійливий, сечогінний засіб, при простуді, нудоті, болях у шлунку та проносі, для поліпшення апетиту (можна заварювати і пити як звичайний чай або додавати кілька листочків до напою). Заготівля: зрізують усю надземну частину, потім обривають листя, розкладають тонким шаром і сушать. Зберігати в щільно закритій тарі.
Кропива. Рослину застосовують для прискорення процесів згортання крові, підвищення вмісту гемоглобіну та збільшення кількості еритроцитів у крові, поліпшення обміну речовин, зниження вмісту цукру в крові, нормалізації менструального циклу. А також для приготування полоскань при стоматиті, ангіні, застосовують при випаданні волосся та як засіб боротьби із лупою (полоскають волосся відваром).Джерело
Комментариев нет:
Отправить комментарий